Вимірювання артеріального тиску - це один із найпростіших, але найважливіших медичних обстежень, які тільки можна зробити. Цей простий, безболісний тест може дати багато інформації про ваше здоров'я та серце (головний орган кожного організму).
Історія вимірювання артеріального тиску почалась з лікаря Герофіла у III столітті до н.е. Він був першим, хто почав вивчати та заміряти пульс під час систоли та діастоли, тим самим поклав основи для подальших відкриттів. Він став першим ученим, який точно визначив частоту пульсу та визначив його діагностичне значення. Активно аналізуючи процеси скорочення та розслаблення серця. Спостерігаючи за ритмами пульсу під час цих фізіологічних станів, він порівнював їх з музичними ритмами, щоб краще розуміти їх характеристики. Герофіл введе спеціальні терміни для опису різних видів пульсації крові в артеріях, надаючи кожному типу пульсу унікальну назву. Одна з цих назв, «галопуючий пульс», до цього часу залишається в медичній термінології, свідченням про глибокий внесок Герофіла у розвиток науки про пульс.
Вже у 17 столітті англійський лікар Вільям Гарвей описав зв'язок між артеріальним тиском і серцебиттям. Гарвей створив вчення про кровообіг, зокрема довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу і те, що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу.
Вперше в історії, кров'яний тиск людини було виміряно хірургом Фавром у 1856 році. Він використав ртутний манометр, приєднуючи його до артерії під час операції, що дозволило отримати точні числові показники. У той час стегнова артерія показувала тиск 120 мм рт.ст., а бронхіальна артерія - від 115 до 120 мм рт.ст.
Сплинуло кілька десятиліть, і вже у 1881 році австрійський лікар Самуель З. К. Р. фон Баш вигадав сфігмоманометр, що став прародичем сучасних тонометрів. Заснований на принципі пульсації артерії, цей прилад включав порожнистий гумовий мішок з водою, який натискав на артерію, припиняючи пульсацію. Ртутний манометр фіксував силу тиску, створену мішком, вимірюючи таким чином систолічний тиск.
У 1896 році італієць С. Ріва-Роччі розробив метод вимірювання кров'яного тиску, який залишається актуальним і досі використовується. Відкритий ним пристрій, що використовував новий метод, схожий за своєю суттю на сучасний тонометр, мав порожнистий гумовий мішок, поміщений у манжету з нерозтяжного матеріалу, що обгортав плече і наповнювався гумовою грушею. Манжета була пов'язана з манометром для вимірювання кров'яного тиску.
У 20 столітті лікар Н.С. Коротков розробив метод вимірювання артеріального тиску, який використовується донині.
Вимірювання артеріального тиску може допомогти виявити:
- Гіпертонія (високий кров'яний тиск)
- Гіпотонія (низький кров'яний тиск)
- Аритмія (нерегулярне серцебиття)
- Інші серцево-судинні захворювання
Гіпертонія - це серйозний стан, який може призвести до:
- Серцевого нападу
- Інсульту
- Ниркової недостатності
- Інших проблем зі здоров'ям
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, гіпертонія є причиною близько 10 мільйонів смертей щороку.
Вимірювання артеріального тиску може допомогти виявити гіпертонію на ранній стадії, коли її можна лікувати за допомогою ліків, дієти та змін способу життя. Це може допомогти запобігти серйозним ускладненням і врятувати життя!
